Куди зникають товари, конфісковані на митниці?

Закарпаття: Куди зникає конфісковане митницею майно?

Доля конфіскованого на митниці майна тривалий час була досить утаємниченою темою. Мабуть через те, що на конфіскаті нагрівали руки спритні київські високопосадовці. Нині ж у долі конфіскату вже можна знайти якусь послідовність. Вже більш-менш упорядковане законодавство щодо цього питання, створено офіційний сайт з найменуванням конфіскованих товарів, що продаються, робляться оголошення про аукціони… Попри все, у схемі реалізації конфіскату залишаються темні плями, скажімо, для отримання за безцінь або безкоштовно затриманого митниками авто… Про це та загалом про історію конфіскованого майна – далі в матеріалі.

Історія скандалів за участю реалізаторів конфіскату

Скандальні історії з реалізацією конфіскованого майна беруть початок ще з 90-х років. Тоді в Україні ще не було чітко врегульоване законодавство щодо затриманих митниками речей. Точніше, законодавство передбачало купу шляхів, як це майно привласнити. Тому затримані на митниці речі липли до рук керівництва митниць та наближених до нього людей. У цій історії варто згадати і скандальне підприємство «Професіонал», яке під кінець 90-х на базі невинного і пухнастого благодійного фонду створив Микола Азаров. Відтак на гора вийшов наказ Миколи Яновича, як голови ДПА № 570 від 15 жовтня 1999 року «Про стан роботи по надходженню коштів від реалізації конфіскованого майна». У цьому документі йшлося про те, що право на реалізацію конфіскованого податківцями майна повинно позачергово надаватися БФ «Професіонал». Кілька наступних років, як свідчать новини, БФ «Професіонал» реалізовував і спирт, і овочі, і авіаційні двигуни, та багато чого іншого.

У тому ж 1999-му було створене не менш скандальне підприємство з реалізації конфіскату «Укрспецюст». Це спеціалізоване держпідприємство повинно було сприяти виконавчій службі, податковим, митним та правоохоронним органам у збереженні і реалізації конфіскату, чи не щороку виявлялося в центрі найгучніших скандалів. У червні 2000 р. «Укрспецюст» «відзначився» реалізацією частини активів «Донецкобленерго» (найбільш прибуткових ліній електропередач) за мізерний, як для енергетиків, борг в 25 млн грн. перед держпідприємством «Облавтодор». Покупцем стала непримітна фірма ТОВ «Сервісінвест». Менш ніж через рік з легкої руки спецпідприємства з молотка пішли за смішною ціною енергомережі «Луганськобленерго» за борговим позовом держпідприємства «Енергоринок» (тоді вони дісталися Укрсоцбанку). Але, мабуть, найбільш резонансною подією 2001 р. стала тіньова приватизація «Донбасенерго», яка успішно завершилася продажем через «Укрспецюст» трьох теплових станцій за смішну суму в 125 млн грн. З приходом нової влади у 2006 році скандальне підприємство було закрито.

Сьогодні реалізацією конфіскату займається аж 6 фірм: ПП «НИВА – В.Ш.», ПП Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ТОВ «Юнор», ТОВ «ТД Еліт Сервіс», ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація», ТОВ «Кей Стоун». Всі відібрані на основі конкурсу міністерства юстиції. Однак, «Юстиція» (Васильків Київської обл.), Дніпропетровське ПП «Нива-В.Ш.» І київське ТОВ «Юнор» були викуплені перед початком попереднього конкурсу колишніми співробітниками ліквідованого «Укрспецюсту»… А от фірма з незвичною для українського вуха назвою «Кей Стоун» на пряму чи опосередковано належить скандальному білоруському шоу-бізнесмену й олігарху Геннадію Шульману…

Доля конфісованого

Нещодавно під час прс-конференції, присвяченої долі конфіскованих речей, керівник Державної виконавчої служби у Закарпатській області Наталія Панова розповіла про офіційну долю конфіскату. Все починається з того, що митники вилучають речі, автівки та продукти, які потрапили на територію України з порушенням митних правил. Подальшу долю цих товарів визначає суд, який приймає рішення щодо конфіскації. Потім відбувається передача цього майна органам Державної виконавчої служби, яка ним розпоряджається.

Щоправда, в окремих випадках органи досудового слідства і дізнання (СБУ і прокуратура) наділені повноваженнями приймати рішення по речових доказах ще на стадії слідства. Наприклад, предмет контрабанди – продукція, що швидко псується і має обмежений термін зберігання, а розслідування справи потребує певного часу. Це може вплинути на собівартість предметів, які зберігаються.

Державна виконавча служба реалізовує конфіскат через підприємства, які на конкурсній основі визначені Міністерством юстиції. Про них ми вже згадували. Сама ж процедура реалізації конфіскованого майна виглядає наступним чином: після винесення судом постанови про конфіскацію майна в дохід держави вона приходить на виконання нам. Державний виконавець протягом трьох днів відкриває виконавче впровадження. Потім виноситься постанова про призначення експерта для участі у виконавчому впровадженні. На митницю направляється лист для нарахування податків та зборів. Враховуючи їх, експерт оцінює товар. Далі його реалізовують на прилюдних торгах. Вся інформація про конфісковане майно, де і коли його можна купити розміщена на сайті trade.informjust.ua.

Попри зрозумілу схему, нині є кілька серйозних перепон на шляху реалізації конфіскату. Перша – це набагато більша ціна товару після оцінки. Так вартість «беушного» авто може зрости на 40%. (Тому більшість таких авто тривалий час стоять на зберіганні і просто припадають пилюкою). Друга перешкода полягає в тому, що продати можна лише цілу партію, а не її частину. Приміром, конфіскували партію 300 мобілок, що були у використанні. Одразу їх мало хто купить, а в роздріб – не можна…

Переоцінка – шлях до «шари»?

Тобто, насправді дешевого конфіскату не буває, а якщо і є, то не для простих смертних. Якщо уважно проаналізувати шлях, який конфіскований товар проходить під час реалізації, то все ж можна побачити, яким чином «посвячені» люди можуть отримувати його за безцінь. Якщо товар ніхто не купує, його можуть переоцінювати.

Про переоцінку виконавці, чомусь, воліють не розповідати. Однак, дізнаємося, що, за законом, робити її можуть двічі. Максимальна сума, на яку може робитися переоцінка, – 40%. Разом з тим, переоцінка товару може проводитися і на ті платежі та збори, що нарахували на митниці.

Якщо ж після двох переоцінок товар ніхто не купив, юстиція має право безоплатно передавати його різним державним установам та організаціям. (Так нещодавно закарпатська виконавча служба передала конфіскований одяг дітям Вільшанського будинку-інтернату). Але тут теж є хитра лазівка. До прикладу, виконавча служба передала «круте» авто на баланс УМВС. А це вона має право робити і на Закарпатті іноді робить. Таким чином, авто із конфіскованого перетворюється у службове. А вже його списати з балансу держструктур і перевести у приватну власність – справа техніки і часу. Тому не такими вже й безпідставними є оповідки про –митників, податківців чи прокурорів, які за безцінь купили новеньке конфісковане авто.

Попри більш-менш зрозумілу схему реалізації конфіскованого майна, Торгова палата України під час перевірок повідомляє про разючу різницю між надходженнями коштів до держбюджету і обсягами конфіскованого майна. Так аудитори з Торгової палати України виявили низку проблем у окремих областях. Зокрема, це відсутність контролю за обліком і зберіганням вилучених товарів, неефективне та нераціональне поводження з ними, непрозорість дій державних органів у цій сфері і недостатня врегульованість нормативного-правового забезпечення. Проте, винних у цьому чомусь не називають і не карають. Очевидно, наслідки ґаздування з конфіскатом знову спливуть лише після чергової зміни влади…

Закарпаття онлайн

Читайте також:
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *