Що їсти, щоб завагітніти: наскільки ваш раціон впливає на можливість зачати дитину?

Устриці та боби, інжир і кролятина – харчові продукти, яким приписують властивості афродизіаку, різняться в залежності від епохи та культури.

Ситне харчування здавна вважалося сприятливим для зародження нового життя, та чи справді їжа робить нас фертильними? Що говорить про це наука?

Дехто вважає найкращим афродизіаком устриці, інші нахвалюють баклажани.

“Боби, соєві боби! Від них краще виробляються яйцеклітини!” – проголошує китайський крамар, рекламуючи свій товар на вуличному ринку.

Зв’язок між тим, що ми їмо і наскільки ми здатні до репродукції, вже тисячі років є предметом фольклорних, релігійних та медичних спостережень.

Для багатьох потенційних батьків це дуже важливе питання.

Важко отримати надійні дані про фертильність у різних країнах світу, каже журналістка ВВС Емілі Томас. Але, наприклад, у США, за офіційною статистикою Центру контролю захворювань, близько 12% жінок віком від 15 до 44 років мають складності з тим, щоб завагітніти або виносити дитину.

То наскільки їм може допомогти правильне харчування? Чи може їжа покращити фертильність?

Журналісти програми ВВС “Харчовий ланцюг” дослідили, що говорить про це наука.

Їжа і шлюб

Післявоєнний бебі-бум: у 1945 р. в Англії та Уельсі народилося більше дітей, ніж в усі інші роки, починаючи з 1924-го

Історично, зачаття нового життя пов’язувалось з широкою наявністю харчів. Наприклад, завершення Другої світової війни спричинило в Європі бебі-бум: зокрема в Англії народжуваність зросла на 30% усього за два роки.

Звісно, це пояснюється ще й тим, що після війни стало укладатися набагато більше шлюбів.

Утім, багато з вибухів популяції в різні історичні епохи було зумовлено змінами у кількості та різноманітності доступних харчів – зокрема демографічний сплеск неоліту, що почався 10 тисяч років тому.

Близько 300 р. до н.е. стався демографічний сплеск, спричинений поширенням кукурудзи

“Близько 300 р. до н.е. у раціоні людей стало більше кукурудзи, і разом з цим виросла народжуваність”, – каже Тім Колер, професор антропології з Університету штату Вашингтон.

“Збільшення в раціоні вуглеводів дає жінкам кращий енергетичний баланс, – тоді, ймовірно, у них частіше трапляється овуляція й відповідно зростає народжуваність”.

Коли їжі достатньо, у гру вступають інші чинники – з кількістю все ясно, а як щодо видів їжі, яку ми споживаємо?

Фахівці з безпліддя почали більше зважати на дієту як на чинник, важливий для зачаття, каже професор Хорхе Чаварро з Гарвардської школи громадського здоров’я та медицини.

“Медики довго це заперечували, та докази накопичуються, і дедалі більше людей змушені визнати, що дієта та спосіб життя справді важливі”, – каже д-р Чаварро у програмі “Харчовий ланцюг”.

За його словами, успішність лікування безпліддя в останнє десятиліття практично не змінилася попри появу нових технологій – і навряд чи сильно покращиться найближчим часом.

“Всі, включно з фармацевтичними компаніями, зацікавлені у пошуку нових шляхів підвищення успішності лікування – відповідно, всі цікавляться факторами, які легко модифікувати, такими як дієта”.

Боби, яєчка і сироп

Модифікація поведінки, – в даному разі це дії, сприятливі для фертильності і реальні для виконання, – здавна була предметом різноманітних здогадок, а останнім часом – суперечок між ученими-медиками.

У Давньому Єгипті, чоловіки, щоб стати батьками, зверталися по допомогу бога Міна, одним з елементів поклоніння якому був салат-латук, – цьому зеленому овочу приписувались властивості афродизіака.

З іншими божествами родючості, наприклад, Діонісом у грецькій міфології та Юноною у римській, асоціювали свіжий інжир.

І це далеко не весь список: кулінарні книжки трьохсотрічної давності рекомендують охочим до батьківства найрізноманітнішу їжу, від яєчок свійських тварин до баклажанів. Згідно з поширеним уявленням, організм мав “розігрітись” належною їжею, щоб породити нове життя.

Рецепти “для підвищення плідності” у кулінарній книжці XVI ст., що зберігається у лондонській Бібліотеці Веллкома

“Досить часто згадується такий продукт, як сироп з коріння “приморських миколайчиків” – рослини, що росте на березі моря. Його слід було приймати жінкам зранку натщесерце”, – каже Дженніфер Еванс, історик з Гертфордширського університету, гортаючи сторінки кулінарної книжки XVI століття.

Також багато століть тому були популярні такі практики, як споживання смажених і подрібнених утроб зайчих та кролиць, які відомі своєю плідністю.

“У цих книжках постійно згадуються бобові, а також пастернак і горіхи”, – каже пані Еванс.

Зміни у способі життя

Нині вважається прописною істиною, що харчування, фізична активність та спосіб життя впливають на те, як довго ви проживете, як і на інші аспекти здоров’я.

Та чи входить до цього переліку фертильність?

Наразі наука зібрала ще дуже мало даних про те, наскільки фертильність зводиться до харчування, каже д-р Чаварро.

“Ми споживаємо широкий асортимент харчів, які своєю чергою викликають широкий асортимент наслідків. У деяких випадках ми бачимо прямий зв’язок між харчовими елементами та фертильністю – але не завжди розуміємо біологічне підґрунтя такого зв’язку”.

Науковці шукають секрети фертильності у продуктах, популярних у країнах з високою народжуваністю – наприклад, у Східному Тиморі

Науковці Гарвардського університету провели кількарічне дослідження на тему безпліддя, в якому взяли участь 19 тисяч жінок. Виявилось, що харчування і спосіб життя “відповідальні приблизно за дві третини випадків безпліддя, пов’язаних з розладами овуляції”.

“Втім, розлади овуляції – лише одна з багатьох можливих причин безпліддя. Тому, враховуючи інші фактори, я припустив би, що близько 50% випадків безпліддя пов’язані з харчуванням та способом життя – чинниками, що підлягають модифікації”, – сказав д-р Чаварро кореспондентові ВВС.

Користь від сої

Інші дослідження, проведені на тваринах, показали, що певний тип харчування як матерів, так і батьків перед планованим зачаттям суттєво позначається на здоров’ї майбутніх нащадків.

“Та якщо ви шукаєте якийсь суперпродукт, ви його не знайдете. Його не існує, – каже наш Гарвардський експерт. – Але найближча до нього соя”.

Всесвітня “індустрія дітонародження” забезпечує потенційних батьків порадами

Дослідження методом випадкової вибірки показало, що споживання сої або соєвих продуктів підвищує показники народжуваності серед жінок, що лікуються від безпліддя, додає він.

Що ж до чудодійної сили кокосів, інжиру, ямсу, волоських горіхів і всього такого іншого, “це переважно міфи, без жодних наукових доказів”.

Утім, безперечно, є підстави вважати, що здорове харчування іде майбутнім батькам на користь.

“Обирайте вуглеводи з низьким глікемічним індексом або повільні вуглеводи, такі як цільні злаки, а також рибу й рослинні джерела білків, зокрема сою. І постарайтесь тримати вагу у нормі, коли плануєте вагітність”.

Надія на фолієву кислоту

Харчові добавки з фолієвою кислотою користуються великою популярністю, хоча ця кислота вже й так міститься у деяких продуктах

Харчові добавки також користуються популярністю. З них найпоширеніша, напевно, фолієва кислота – штучна форма вітаміну В, яка краще засвоюється організмом, ніж природна форма з їжі.

Її пов’язують зі зниженням ризику вад розвитку дитини, якщо почати її прийом принаймні за місяць до зачаття.

Деякі країни (Кенія, Аргентина, ПАР та США) навіть прийняли обов’язкову постанову про те, щоб цю кислоту додавали в основні харчові продукти, наприклад, у пшеничне борошно.

“Але тут є свої мінуси. Нам невідомий точний біологічний механізм її дії – того, як саме вона знижує ризики. Обов’язкове споживання фолієвої кислоти усім населенням може й негативно вплинути на здоров’я, підвищуючи вміст непереробленої фолієвої кислоти в організмі, особливо у дітей”, – пояснює Марк Лоуренс, викладач громадського харчування з Університету Дікіна.

Вправи на релаксацію для вагітних: здоровий спосіб життя позитивно впливає на виношування дитини

А чи є такі продукти, які б погіршували фертильність?

Так, на думку деяких науковців, речовини з таким ефектом існують – це переважно гормональні речовини або ті, що імітують дію гормонів.

Як вони потрапляють у харчовий ланцюг? Звісно, частина з них – це природні гормони тваринного походження. Але є й такі, які додають у раціон тварин у харчовій промисловості, щоб сприяти їхньому розмноженню чи росту. Рештки цих гормонів можуть міститися у молоці чи м’ясі.

Наразі точно не ясно, що стається, коли ми їх споживаємо.

“Немає чітких доказів того, що ці гормони негативно впливають на людську фертильність”, – каже Річард Лі, біолог з Ноттінгемського університету й фахівець у галузі гормональних досліджень.

Втім, ймовірність того, що вони можуть шкодити репродукції, змусила уряди деяких країн запровадити суворіший контроль над ними. Очевидна потреба в подальших дослідженнях.

Джерело

Читайте також:
Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *